Головна

Реєстрація

Вхід
Понеділок, 23.10.2017, 06:53
Вітаю Вас Гість | RSS
МЕНЮ
Категорії цікавого
Агресія проти України
ЗНАТИ, ЩОБ ВИЖИТИ
Історії війни
Загальні новини
Резонанс
Геополітика
Економіка і внутрішня політика
Ротація влади
Корупція
Міжнародна економіка
Енергетична безпека
Самооборона
Ініціатива 1-го Грудня
Особистості
Козацькому роду нема переводу
Памятаймо
Світ про нас
Бізнес
Новини культурного простору
В здоровому тілі - здоровий дух
Екологія
Освіта
Соціум
Життя...
Не салом єдиним...
Гу-мор
Корисності
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
free counters
Головна » Памятаймо
« 1 2 3 4 5 6 »
Что прикрыли татаро-монгольским игом? Уже давно не секрет, что «татаро-монгольского ига» не было, и никакие татары с монголами Русь не покоряли. Но кто и для чего сфальсифицировал историю? Что было спрятано за татаро-монгольским игом? Кровавая христианизация Руси….

Существует большое количество фактов, которые не только однозначно опровергают гипотезу о татаро-монгольском иге, но и говорят о том, что история была искажена преднамеренно, и, что делалось это с вполне определённой целью… Но кто и зачем умышленно исказил историю? Какие реальные события они хотели скрыть и почему?

Если проанализировать исторические факты, становится очевидно, что «татаро-монгольское иго» было придумано для того, чтобы скрыть последствия от «крещения» Киевской Руси. Ведь эта религия навязывалась далеко не мирным способом… В процессе «крещения» была уничтожена большая часть населения Киевского княжества! Однозначно становится понятно, что те силы, которые стояли за навязыванием ... Читати далі »
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 593 | Додав: Gaidamaka | Дата: 15.07.2012 | Коментарі (1)

Інтервенція грецьких військ в південних регіонах України тривала чотири місяці і закінчилася повною поразкою без жодних геополітичних надбань для колишніх господарів причорноморських колоній

Королівство Греція було втягнуте лише у завершальний етап Першої світової війни. Попри це, перспективи розподілу багатого спадку Четвертного союзу швидко гіперболізували зовнішньополітичні амбіції Еллади. Але на українське Причорномор’я греків привела насамперед не ностальгія за колишніми багатими колоніями чи захист залишків незначної своєї громади причорноморських міст, а знову ж таки союзні зобов’язання з Антантою. Ще 23 грудня 1917 року в Парижі було підписано таємний договір про зони відповідальності на теренах Російської імперії, відповідно до якого Франція мала відповідати за землі, що пролягали на захід від лінії Стамбул – Керч – Ростов-на-Дону – Курськ, тобто Україну з Кримом та Молдавією. Ці домовленості були деталізовані на конференції в Яссах, що відбулася 16–20 листопада 1918 року. Серед інших рішень в меморандумі йшлося про потреб ... Читати далі »
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 434 | Додав: Gaidamaka | Дата: 26.05.2012 | Коментарі (0)

20 березня 1639 року народився Гетьман Іван Мазепа. Досі він лишається доволі суперечливою фігурою не лише в Україні. Разом з тим, він був чи не найбільш знаною українською постаттю за кордоном, неодноразово ставав героєм художніх і мистецьких творів авторів із Західної Європи.

Іван Мазепа залишив після себе не мало таємнць. Одна з них - його справжня зовнішність.

Після оголошення гетьману анафеми, російськиі імперські уряди мали на меті знищити все, що могло нагадати українцям про гетьмана Мазепу.

Відтак були знищені майже всі зображення гетьмана на картинах, церквах, іконах, гравюрах.

У результаті цих дій на сьогодні відсутні точні уявлення про те як виглядав гетьман. Загалом існує 16 варіантів його портретів.

Нещодавно історикам вдалося наблизитися до р ... Читати далі »
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 589 | Додав: Gaidamaka | Дата: 22.03.2012 | Коментарі (0)

Київський художник Сергій Якутович свою першу роботу намалював у чотири роки.

"Батько повів мене до кінотеатру "Жовтень" на прем'єру фільму "Дон Кіхот" Григорія Козінцева. Стрічка мене так вразила, що під вечір піднялася температура. Вдома валявся якийсь польський журнал із поганенькою репродукцією Пікассо "Дон Кіхот і Санчо Панса". Батько сказав: "Оцей дядя – великий художник, а малює, як ти". Це мене завело. Намалював і підписав "Донкі Хот". У моєї бабусі ця картинка висіла до кінця життя. Тоді зрозумів – зможу намалювати все, якщо це мене вразить", - розказав Якутович.

Торік художник ілюстрував збірку Ліни Костенко "Річка Геракліта", ювілейний альбом Богдана Ступки, драму Лесі Українки "Руфін і Прісцілла" та отримав у Римі премію імені Гоголя. Каже, що останнім часом малює все "на автоматі". Найбільшим досягненням вважає козацькі серії робіт.

"Мазепа — мій герой. Бо він європеєц ... Читати далі »
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 713 | Додав: Gaidamaka | Дата: 22.03.2012 | Коментарі (0)

В "Енциклопедії українознавства”[1] вказано: "Перші загони УПА -”Поліська Січ” створив з вибухом німецько-совєтської війни отаман Т. Боровець-Бульба в районі Олевського на Поліссі для боротьби проти большевиків. Вони діяли незалежно від німців проти решток розбитих совєтських військ…” Пізніше під цією назвою виступали й ОУНовці  які й досі не можуть поділити свої "заслуги”.

От чи діяли вони незалежно,  чесно кажучи в мене закрався величезний сумнів після прочитання  книжки Василя Боровця ”Армія без держави”, яка нещодавно перевидана у Львові. Отож використаємо інформацію "Тараса Бульби” і розглянемо, які вони були "незалежні” і проти кого фактично вони  діяли?

Василь Боровець відверто зазначає, що на початку війни "націоналісти всіх напрямків беззастережно орієнтувалися на гітлерівську Німеччину” Тут же Боровець підкреслював, що з цієї концепції випадає ОУН-бандерівців, бо це організація, яка хоче здійснити все і негайно.
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 365 | Додав: Gaidamaka | Дата: 08.03.2012 | Коментарі (0)

Ще з часів Київської Русі українці користувались великою шаною та авторитетом на тогочасній геополітичній карті. У цьому величезну роль відіграли такі відомі історичні постаті як княгиня Ольга, князі Володимир, Ярослав Мудрий та Володимир Мономах. Далі йшло Галицьке князівство і відомий майже всьому світу Rex Rutenorum Данило Галицький.

Надто яскравою сторінкою української історії є період Козаччини та Запорозької Січі. Яскравою постаттю є гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Він народився у місті Самборі на Галичині у сім’ї дрібного шляхтича. В юнацькі роки молодий Сагайдачний пішов на Запорізьку Січ, де в 1616 році став гетьманом. Його авторитет в Україні почав зростати після вдалого морського походу на м. Кафу, яка в результаті була захоплена, спалена і розграбована. Тоді козаки звільнили велику кількість полонених і з великою здобиччю повернулись на Січ.

Сагайдачний брав активну участь у європейський політиці, де займав не останнє місце. Він н ... Читати далі »
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 495 | Додав: Gaidamaka | Дата: 08.03.2012 | Коментарі (0)

Українсько-литовське військо прогнало татар ще до Куликовської битви. "Монгольське іго" в Україні закінчилося перемогою на Синіх Водах у 1362-му - Велике Князівство Литовське і Руське утвердило свою владу на Правобережжі та Чернігівщині.

Кілька днів тому "Книгою року BBC"-2011 було визнано історичний роман Володимира Рутківського "Сині Води", присвячений подіям XIV-го сторіччя. "Історична Правда" пропонує дізнатися більше про одну з ключових подій української історії.

------------------------

Поширення влади литовських князів до Прип’яті й Тетерева створювало досить гарні стратегічні умови для подальшого наступу на Сіверщину та Київщину. Міцна влада Золотої Орди унеможливлювала просування литовців на південний схід.

Але достатньо було "Великій замєтнє" [літописна назва 25-річного міжусобного конф ... Читати далі »
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 865 | Додав: Gaidamaka | Дата: 08.03.2012 | Коментарі (0)

На суто суб’єктивну думку автора цих рядків, нація без перемог не має морального права на існування.

Якщо націю порівнювати з людиною, то перемоги – це необхідний комплекс фізичних вправ для нації, необхідних для її нормального росту і розвитку. Байдуже чи це оборонні чи наступальні війни.

Радянська ідеологія обмежувала українцям "меню" перемог для масового засвоєння – переважно часами домонгольської Русі та козаччини. І лише в тих війнах, які носили оборонний характер, головним чином – проти кочовиків і Речі Посполитої. За умови, якщо ці перемоги не підважували події, що були покладені в основу радянських історичним ідеологем.

Загалом стереотип, нібито наш народ вів лише визвольні війни, а на чужі землі не зазіхав, виявився надзвичайно тривким. В останні принаймні 100-150 років він визначав формування національного героїчного пантеону.  
Категорія: Памятаймо | Переглядів: 272 | Додав: Gaidamaka | Дата: 08.03.2012 | Коментарі (0)

Росіяни вважають схід України своїм – чи відчувають австрійці "своїм" захід України й у чому це проявляється?

– Австрійці – занадто мала нація, щоб бажати експансії, на відміну від росіян. Є ностальгія, але її не можна назвати мріями щодо майбутнього. Австрійці приїжджають до Львова, і їм подобається місто. Так само, як і Прага або Любляна. Але коли туристам розповідають про австрійський Львів чи про культуру кави, це просто принада. Львів завжди був більше польським, ніж австрійським. Церкви, монастирі, історичні пам'ятки – ще польського, доавстрійського періоду. Австрійською є здебільшого цивільна архітектура.

У чому принципова відмінність у ставленні двох імперій до українців? Чому ми протестуємо проти пам'ятників Катерині ІІ в Одесі чи Севастополі й водночас із задоволенням зводимо монументи Францу­Йосифу в Чернівцях та Франківську?

Категорія: Памятаймо | Переглядів: 670 | Додав: Gaidamaka | Дата: 20.02.2012 | Коментарі (0)

Із початком колективізації селянські родини, які не хотіли вступати до колгоспів, обкладали непосильними нормами здачі хліба державі й іншими податками. Якщо їх не виконували, винуватців "розкуркулювали": конфісковували житло, худобу, реманент, навіть хатнє начиння й одяг. Усе одразу розпродували на відкритих торгах, які називали "червоними базарами". Виручені кошти нібито мали покривати заборгованість тих селянських господарств перед державою. Як було насправді?

Перші "червоні базари" в Україні відбулися 1928 року, коли радянська влада взяла курс на примусову колективізацію села. Особливо часто їх почали влаштовувати після постанови Раднаркому - уряду - Української СРР від 3 липня 1929 року "Про поширення прав місцевих рад щодо сприяння виконанню загальнодержавних завдань і планів". Сільради отримали дозвіл самим встановлювати для господарств селян-одноосібників норми здачі хліба державі й накладати штраф за їх невиконання - до п'ятикратного розміру вартості незданого. Щоб його ... Читати далі »

Категорія: Памятаймо | Переглядів: 527 | Додав: Gaidamaka | Дата: 27.12.2011 | Коментарі (0)

Пошук
Друзі сайту
Сайт українських майстрів. Ляльки, дерев'яні вироби, амулети... Твоє радіо parazitakusok Третя паралель - переклад коміксів українською мовою
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Міні-чат
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz